Три схеми, які плутають
Під словами «взяли товар на реалізацію» ховаються три різні конструкції, і облік у них різний. Перше, що треба зробити, — визначити, яка саме у вас.
| Схема | Чий товар до продажу | Хто продає покупцю |
|---|---|---|
| Комісія | Комітента | Комісіонер від свого імені |
| Доручення | Довірителя | Повірений від імені довірителя |
| Купівля-продаж із відстрочкою | Ваш, одразу після постачання | Ви, це звичайний продаж |
Третій рядок тут ключовий, бо саме його найчастіше плутають із комісією. Якщо ви купили товар із відстрочкою платежу й правом повернути непроданий залишок — це не комісія, а звичайна купівля з умовою повернення. Товар ваш, він у ваших запасах, продаж — ваша виручка.
Комісія відрізняється принципово: право власності до покупця переходить від комітента, минаючи вас. Ваш дохід — тільки винагорода, а не вся сума продажу. Плутанина між цими двома схемами спотворює виручку в рази й тягне за собою неправильний ПДВ.
Якщо товар чужий: ви комісіонер
Товар лежить у вас, але не належить вам. Отже, він не в запасах і не формує вашу собівартість.
Що має бути налаштовано
- Окрема локація або ознака для комісійного товару. Фізично він може стояти поруч із власним, в обліку — окремо. Без цього інвентаризація не має сенсу.
- Позабалансовий облік у кількості й у вартості, зазначеній комітентом.
- Продаж покупцю списує товар із позабалансу, а не зі своїх запасів.
- Виручка — лише винагорода. Сума, отримана від покупця, у частині вартості товару є зобов’язанням перед комітентом, а не вашим доходом.
Найпоширеніша помилка. Уся сума продажу відображається як виручка. Оборот виглядає чудово, рентабельність — катастрофічно, і ніхто не розуміє чому. Насправді ви показали чужі гроші як свої.
Логіка тут та сама, що з давальницькою сировиною: чуже майно ведеться окремо й не потрапляє у ваш баланс.
Якщо товар ваш: ви комітент
Дзеркальна ситуація: товар пішов на сторону, але лишився вашим до моменту продажу кінцевому покупцю.
- Передача комісіонеру не є реалізацією. Це переміщення. Товар лишається у ваших залишках, просто в іншій локації.
- Ви маєте бачити, скільки вашого товару зараз у кожного комісіонера. Це та цифра, яка в таблицях губиться першою.
- Виручка визнається у момент продажу кінцевому покупцю, а не в момент передачі.
- Винагорода комісіонера — ваша витрата на збут.
Практичне: компанії, які працюють через мережу комісіонерів, часто не знають сумарного залишку свого товару в точках. Це і заморожені гроші, і ризик — товар може лежати роками, а списувати його немає підстав, доки він числиться в дорозі до покупця.
Звіт комісіонера — центральний документ
Уся схема тримається на ньому. Це документ, у якому комісіонер повідомляє, що саме продано за період.
Що має бути в звіті: номенклатура й кількість проданого, ціна продажу, сума винагороди, залишок непроданого товару. І дата — саме вона визначає період визнання виручки в комітента.
На підставі звіту в обліку відбувається одразу кілька речей:
- У комітента визнається реалізація й списується собівартість.
- У комісіонера списується товар із позабалансу.
- Нараховується винагорода.
- Формуються податкові зобов’язання в обох сторін.
Тому регулярність звітів — не формальність. Якщо звіт приходить раз на квартал, у комітента виручка стрибає раз на квартал, а закриття періоду перетворюється на очікування чужого документа.
Гроші, ПДВ і винагорода
Три деталі, які варто вирішити до старту.
Схема розрахунків. Два варіанти: комісіонер утримує винагороду й переказує різницю, або переказує всю суму й окремо виставляє рахунок на послугу. Другий прозоріший в обліку, перший зручніший у грошах. Головне — не змішувати їх від угоди до угоди.
Розрахунки з комітентом ведуться на окремому рахунку, не змішуючись зі звичайною кредиторкою. Інакше ви не бачите, скільки реально винні власникам товару.
Винагорода може бути відсотком від продажу, фіксованою сумою за одиницю або різницею між ціною комітента й ціною продажу. Третій варіант вимагає окремої уваги: якщо комісіонер вільний у ціні, його дохід плаваючий, і це має бути передбачено в обліку.
Помилки, які виявляються при звірці
Комісійний товар змішаний із власним. При інвентаризації неможливо розділити, що чиє. Класика для магазинів, які беруть частину асортименту на реалізацію.
Уся сума продажу показана як виручка. Спотворює оборот, рентабельність і базу оподаткування.
Звіти комісіонера не формалізовані. Приходять у довільному вигляді й у різні строки, тому виручка визнається хаотично.
Непроданий залишок не відстежується. Товар роками лежить у точках, комітент вважає його «в дорозі до покупця», а фактично це заморожені гроші й, часто, вже неліквід.
Часті запитання
Чим комісія відрізняється від купівлі з правом повернення?
Правом власності. При комісії товар до продажу належить комітенту й переходить до покупця, минаючи комісіонера; дохід комісіонера — лише винагорода. При купівлі з правом повернення товар ваш одразу, він у ваших запасах, і продаж — ваша виручка повністю.
Як обліковувати комісійний товар на складі?
На позабалансовому обліку, в окремій локації або з окремою ознакою. Фізично він може лежати поруч із власним, але в обліку має бути відокремлений — інакше інвентаризація не дає відповіді, що чиє.
Що є виручкою комісіонера?
Тільки винагорода. Сума, отримана від покупця в частині вартості товару, є зобов’язанням перед комітентом. Відображення всієї суми продажу як виручки — найпоширеніша помилка в цій схемі й вона спотворює всі показники.
Коли комітент визнає реалізацію?
У момент продажу кінцевому покупцю, підставою є звіт комісіонера. Не в момент передачі товару. Тому регулярність звітів прямо впливає на те, чи можна закрити період вчасно.
Як відстежувати непроданий залишок у комісіонерів?
Через облік товару в окремих локаціях за кожним комісіонером. Це та цифра, яка першою губиться в таблицях: компанія не знає сумарного залишку свого товару в точках, а це і заморожені гроші, і ризик неліквіду.